HapPIneSS

Щастя…

Коли вмієш любити людей і маєш з ким поділитись емоціями. Коли знаходиш однодумців. Коли при зустрічі тобі дарують усмішку, а не презирливий погляд. Коли відчуваєш за спиною крила, хоча ніколи не зможеш злетіти. Коли тебе не залишають у спокої. Коли дощ плаче разом з тобою. Коли ніколи не відчуваєш себе самотнім. Коли тебе впізнають ті, хто не бачив років з десять. Коли в душі не буває зими, а тільки тепла весна чи жарке літо. Коли віриш у казки.

Щастя…

Коли йдеш босим по траві, не боячись загнати в ступню скалку. Коли перебираєш руками теплий пісок. Коли стираєш восковий наліт з яблука. Коли бачиш, як пасуться коні. Коли поруч пролітає лелека. Коли сідає сонце, залишаючи за собою рожевий слід. Коли в полі ловиш вітер. Коли перші квіти показуються з-під снігу. Коли слухаєш вечірнє кумкання жабок. Коли золоте колосся гнеться додолу. Коли п’єш воду з джерела. Коли молишся по-дитячому щиро. Коли кажеш: «Я люблю тебе» і чуєш у відповідь: “Я тебе теж люблю”.

Щастя…

Коли плачеш. Коли в хворобі про тебе піклуються. Коли віриш. Коли вмієш зупинитись і перевести дух. Коли знаєш, що чиниш правильно. Коли живеш у мирі. Коли не знаєш, хто такі лікарі. Коли миєш руки у фонтані. Коли отримуєш листи. Коли спізнюєшся, але все одно приходиш вчасно. Коли дякуєш. Коли час не має значення. Коли гладиш сусідського собаку і він тебе не кусає. Коли знаєш, що дочекаєшся. Коли про твій день народження не забувають. Коли даруєш квіти. Коли приносиш добрі новини.

Щастя…

Коли свіча в твоїх руках не гасне. Коли в темряві немає страху. Коли не думаєш цифрами. Коли розгортаєш шоколад із фольги. Коли знаходиш загублене. Коли маєш що фотографувати. Коли відчуваєш запах свіжого сіна. Коли не бракує слів. Коли можеш допомагати безкорисливо. Коли тобі довіряють. Коли знаєш, що недарма прожив день. Коли можеш протистояти системі. Коли взуваєш кросівки після туфель на каблуках. Коли не сумніваєшся. Коли маєш вибір. Коли можеш бути добрим і милосердним. Коли відчуваєш краплі сонця на шкірі.

Щастя..., коли хтось дякує Богові за те, що ТИ Є

Какой прок в твоей беготне?

Однажды, глядя из окна на рыночную площадь, Нахман увидел одного из своих последователей, некоего Хайкеля. Тот куда-то спешил. Он окликнул его и пригласил в дом.
— Скажи, Хайкель, — спросил он, — видел ли ты небо сегодня?
— Нет, рабби.
— А улицу, Хайкель, улицу ты видел сегодня утром?
— Да, рабби.
— Расскажи мне, что ты видел.
— Ну… людей… лошадей… телеги… кареты. Торговцев — они размахивают руками. Шумят и бранятся крестьяне. Мужики, бабы бегают взад и вперед… Вот что я видел.
— Эх, Хайкель, Хайкель, — покачал головой рабби Нахман, — и через пятьдесят, и через сто лет здесь будет улица вроде этой. И другой рынок вроде этого. Другие экипажи будут возить других купцов, и они будут торговать другими лошадьми. Но ни меня, ни тебя уже не будет. Вот я спрашиваю тебя, Хайкель, какой прок в твоей беготне, если у тебя нет времени взглянуть в небо.

Автор неизвестен

Вы, образец для подражания

Кто-то глядя на вас теперь, готовится следовать вашему примеру. Пусть это руководит Вашим следующим выбором.

Мы часто думаем, что мы существуем словно в вакууме, что все наши действия никто не замечает кроме нас самих. Но что если все Ваши мысли, слова, и дела сегодня станут образцом для подражания, для того, кто восхищается Вами?

Вы действительно чувствуете себя замечательно, когда делаете то что вы обычно делаете?
Если Ваш ответ «да», это прекрасно!

Нил Доналд Уолш

Он и ты

Не важно, как быстро он идёт,
Важно, как ты при этом себя чувствуешь…
Не важно, какой он,
Важно, что ты его видишь…
Не важно, как у него,
Важно, что у тебя по-другому…
Не важно, что ты к нему чувствуешь,
Важно, что он даёт тебе возможность
Это почувствовать, потому что именно это
Здесь и сейчас он призван тебе показать…
Они другие, но они нужны тебе, так как
Именно благодаря им всем ты
Можешь увидеть себя со всех сторон…
Не отворачивайся от него,
От неё, от них …
…………………………чувствуй!

Все проще :)

Если тебе кажется что весь мир идёт против тебя, возможно нужно просто развернуться.

Автор неизвестен